Через зміну клімату українські соснові ліси гинуть від короїдів

Весна цього року вже запам’ятається рекордною спекою, властивою календарному літу. Синоптики констатують — про плавний перехід температур під час зміни сезонів доведеться забути. Ми вже зараз живемо у часи кардинальної зміни клімату. Зміщуються кліматичні пояси. Зміни клімату відчувають усі. А вчені кажуть, що за кілька десятків років природний світ навколо нас незворотньо зміниться. Не тільки через високі температури, а й через зниження рівня грунтових вод та мінерального складу грунтів.

Вже нині Україна втрачає велику кількість лісових насаджень. Ситуація однакова в усіх країнах, що входять до зони помірного клімату. На даний момент, наприклад в Канаді, лісники змушені вирубувати ліс сотнями тисяч гектарів — інакше зупинити грізного жучка, навіть у такій розвиненій країні, не можуть. Така ж історія і в США і, звісно ж, у сусідній Росії та Білорусі. До такого ж методу,зрештою, вдалися і сусіди-поляки. Змушені суцільно рубати навіть Біловезьку пущу. Через що виник скандал на рівні Євросоюзу. У світі ще кілька років тому зрозуміли — намарне гратися у вибіркове лікування від короїдів у лісі, фактично охопленому біологічною пожежею. Єдиний спосіб — призупинити масове поширення шкідника, і врятувати хоча б частину деревини — суцільні рубки навколо короїдників.

Саме ця проблема змусила наприкінці квітня знову зустрітися вчених і лісівників Німеччини, Угорщини, Італії, Білорусі і України – країн, які вже постраждали від пошесті короїда. Науковці обговорювали проблеми короїдного всихання соснових лісів та досвід боротьби із цим лихом. За офіційними даними Державного агентства лісових ресурсів України, минулого року через цього шкідника всохло 142 тисячі гектарів лісу.

Короїд верхівковий (лат. Ips acuminatus),родина-короїди, ряд – твердокрилі)

Трапляється повсюдно. Пошкоджує різні види сосен, ялин, рідше смереку, модрину, зрідка ялівець.

Жук завдовжки 2,5 – 3,7 мм, темно-коричневий, циліндричний, на схилах надкриль, по краях пологої «тачки» — по три зубці; у самця третій зубець на кінці роздвоєний. Яйце дрібне, біле, округле. Личинка завдовжки до 3 – 4 мм, безнога, дещо зігнута; на грудних сегментах є мозолисті подушечки; голова чітко виражена, світло-коричнева. Зимують жуки під корою і незначна частина личинок і лялечок, які не завершили розвиток до настання холодів. Жуки пробуджуються в першій декаді квітня і поновлюють додаткове живлення в ходах. Літ починається наприкінці квітня за температури повітря 15 – 19 °С, масовий — на початку травня за температури 20 °С. Невдовзі жуки починають закладання нових ходів. Від «шлюбної» камери проточується від 6 до 12 довгих (20 – 50 см) маточних ходів, переважно в поздовжньому напрямку. Через 2 – 3 доби самка вигризає в них рідко розміщені камери і відкладає яйця, закорковуючи їх зверху. Плодючість — 16 – 120 яєць. У весняних маточних ходах буває від 20 до 50 яєць. Ембріональний розвиток триває від 8 до 14 діб. Відроджені личинки прокладають ходи завдовжки 2 – 5 см і залежно від температури завершують розвиток за 16 – 60 діб. Заляльковуються наприкінці травня. Розвиток лялечки завершується за 7 – 16 діб. Новоутворені жуки впродовж 12 – 20 діб додатково живляться у місцях розвитку. При масовому заселенні висохлих дерев, якщо кора втрачає свіжість, жуки переходять для живлення на інші дерева. За наявності 8 – 10 жуків вони вигризають у корі цілі ділянки.

Літ жуків другого покоління відбувається в липні. Повторюється процес утворення камер, відкладання яєць, відродження та живлення личинок, їх заляльковування і утворення жуків, які залишаються під корою до весни.

Хвойним породам шкоди завдає ціла низка короїдів: короїд шестизубчастий IpssexdentatusBoern, короїд-гравер —PityogeneschalcographusL , короїд-типограф —ІpstypographusL.

Знаний в Україні та за кордоном дендролог Василь Бородавка каже, що ситуація вкрай небезпечна, адже, через пошесть цієї комахи Україна може втратити п’яту частину лісів. Справа в тім, що для жука-короїда і решти шкідників лісу зміни клімату — це комфортні умови для збільшення популяції. Хоча природний цикл виведення потомства 2-2,5 місяці, хитрий жук, відклавши нащадків, за 20 днів перелітає на нове дерево,щоб вивести ще одне покоління.

“Найгірші наслідки спостерігаються в жовтні, коли короїди наносять нищівний удар, захоплюючи все більше і більше дерев разом із усіма, виведеними за літо, поколіннями”, — розповідає Василь Бородавка.

Головна проблема, не дуже вивчена фахівцями, каже науковець. Справа в тім, що саме верхівковий короїд приваблює інші види шкідників, які теж оселяються на цьому ж дереві. На одному дереві можуть жити близько трьох і більше тисяч комах.

Динаміка деградації соснових насаджень в період активності жука-короїда. Про те, що жук заселився, свідчить колір хвої сосен. Верхівковий короїд вражає крону дерева, воно поступово “іржавіє” і всихає. Далі до справи беруться так звані сімбіонти — короїди інших видів. Крім того, хворе дерево вражає грибок. А потім – це вже не ділова деревина, а дрова…

За словами лісівників, шкідники протягом сезону стали розмножуватися швидше і частіше, ніж раніше. Цьому сприяють ще й теплі зими. За останні роки підвищення температури повітря сприяли збільшенню популяції. Справа у зменшенні сокового напору в стовбурах соснових дерев, викликаних різким падінням рівня грунтових вод — на 1.5 — 2 метра. Якщо раніше здорове дерево зустрічало атаку жука живицею, буквально заливаючи свіжі ходи, то нині більшість дерев майже не мають цього імунітету. Так і сталося, що жук, який за природою завжди був частиною лісової екосистеми, бо поїдав хворе та мертве дерево, став головним його ворогом.

Фахівці помітили, що після вдалої зимівлі у корі дерева, жук і відкладені восени личинки починають відновлювати життєдіяльність вже з квітня. Самки виточують ходи, потім додаткові отвори-камери для нащадків і закорковують їх. Відтак, вся “кровоносна система” дерева заблоковується, а жуки “висмоктують” усі соки із рослини, розповідають фахівці. Протягом місяця-двох дерево всихає, а комахи знаходять нову домівку. В липні розпочинається наступне розмноження.

Звісно, кажуть науковці, можна і потрібно застосовувати усі розумні методи: приваблювання птахів, які поїдають личинки короїда, обприскування тощо, але на клімат людина не здатна вплинути. Дендрологи кажуть, що популяція птахів не встигає поїдати жука, який розмножується швидкими темпами. Лісові спеціалісти і вчені в один голос стверджують, при таких масштабах лиха дієвими можуть бути лише санітарно-оздоровчі заходи та створення буферних зон.

“Потрібно негайно змінювати хворі ліси на молоді насадження”, — наголошує Василь Бородавка.

Він наполягає на негайному відтворені зрубаних хворих ділянок соснового лісу шляхом природного поновлення. Пояснює, що такі насадження стійкіші до зовнішніх факторів і впливів. Вчений переконаний, якщо вчасно вжити всіх необхідних заходів, то за 5-7 років на місці уражених соснових насаджень будуть молодняки, менш вразливі до всихання.

Цікавим і корисним є досвід сусідньої Білорусі. Головне, що білоруські фахівці переконані в тому, що із жуком потрібно боротися оперативно і безжально, бути, як кажуть, на крок попереду від нього. Санітарні рубки і спалювання не допомогли повністю позбавитися короїда, але зупинили подальше ураження здорових лісів. До того ж, білоруси не перетворюють прийняття важливих рішень в бюрократичну тяганину із дозволами. Є проблема — негайно вирішують. До того ж, зараз обговорюється можливість міжнародної технічної допомоги Білорусі, ліси якої сильно постраждали від короїдного всихання. У Польщі проблем з дозволами для фахівців також немає. Впродовж кількох днів рішення приймають саме спеціалісти, а не чиновники у кабінетах. Зрозуміло, коли йдеться про небезпеку і загрозу надбанням країни, то не до інтриг. В Україні ж пішли іншим шляхом. Шляхом бюрократичної біганини кабінетами і боротьби із лісівниками, а не з короїдами. Останнім часом влада бачить загрозу саме в тих, хто щоденною кропіткою працею дбає про ліс. Лісівників все частіше звинувачують у недбалості і сприянню незаконним порубкам. Зрозуміло, штучно створений негативний імідж галузі — перший крок до того, щоб вижити з лісу спеціалістів і вчених. А другий крок – передати ліси громадам, товариствам, які є маріонетками в руках підприємливих махінаторів. Саме вони створюють конфлікт між громадськістю і лісівниками. Підкуплені “активісти-екологи” збурюють людей поверхневою інформацією, “легендами” власного виробництва на замовлення тих, для кого ліс лише сировина, яку можна вигідно продати, хто ні копійки не вкладає у відтворення екосистеми. Людей цинічно обманюють ті, які хочуть розшматувати українські ліси під “праведним” гаслом боротьби із “нечесними” лісівниками. Влада, фактично, обрубує руки тим, від кого залежить здоров’я і санітарний стан лісу, хто присвятив і галузі, і науці роки праці.

“Не може коло дерева збиратися купа людей яка не розуміє яка хвороба в цього дерева. Повинен бути спеціаліст який відповідає за прийняття рішення. В Європі в Туреччині, якщо дерево хворіє – то його терміново вивозять з лісу, щоб врятувати інші дерева. Рішення потрібно відпрацювати правильно, а то й коло хворого скоро будуть стояти голова сільради та депутати”, — каже голова Товариства лісівників України Юрій Марчук.

Вчені переконані, нам доведеться підлаштовуватись під зміни клімату, вивчати способи виявлення осередків шкідників, вирішувати проблеми всихання лісів. Звісно, якщо ліс для країни не швидкий спосіб збагатитися, а природне багатство, яке не терпить недбалості. Саме тому, це питання потребує втручання фахівців, бо захист і збереження довкілля в країні перетворюється на боротьбу із самою природою.